14 травня 2024 року студенти ОП “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво” у супроводі гаранта освітньої пограми Лариси Корницької та викладача кафедри ТПО і ДМ Вікторії Хренової відвідали мальовниче селище у Красилівському районі – Антоніни. Захід організовано заслуженою працівницею культури України, керівницею народної художньої студії «Рукотвори» Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Таїсією Стан.
Подорож розпочалася з екскурсії колишньою резиденцією Потоцьких.
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-303c755a49ef2bd531a7b72a12afa94db286b1f8631c28beaeb6cc9cfc35ca3c_5a383926d8b0fb0c-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-281406156f20c4ab300313cffcdcdbb3278ae22eb1179c27758ce76304d07e64_6c1aa66b50deefd4-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-68fca6553ebc917ffe4bd6995fc5e46695361b80957ec909890fcd133fcca12b_24c5c19cc81b3e3d-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-a1660fd7f7e07295978e7bc2eb2aeb31c2882805f715f9db113eaa1454e02b2b_7ae55dc68c417daf-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-26acf1901dff87cc8acfd36c3f20f4ec93d2ee7f6f3ef2c8ed54990d710afebc_c9aa906c3f1048b4-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-ea35b2e080bf98f70146526040bc5d0c483e87a0b6735b1b88c858f2dae9ccc8_cdda9d6a32f41caa-768x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-4ffddcb333c177e5ff3ff74f3f92af2fb938e9de7bb0721f3f01d233124485b0_48d089dcefb1dde2-769x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-7a6a3ec01981d67071fcaf68b60e8cf4c827ff1d0cb7da0d56e200dd4dc4a4f7_4fc72191f1d94d05-769x1024.jpg)
Початок заснування садиби Антоніни був досить романтичним. У 1760-х роках князівна Барбара Сангушко зробила весільний подарунок своїй сестрі Антоніні – подарувала село Голодьки (або Холодьки). Сестрі та її чоловіку, регентові королівської канцелярії Ігнатію Мальчевському, дуже сподобалося мальовниче село, і вони вирішили збудувати тут для себе невеликий палац, а біля нього закласти парк. Задумане вдалося на славу – парк став одним із найкрасивіших на Волині. Романтичну садибу Мальчевський назвав на честь коханої дружини – Антоніни. Згодом ця назва перейшла й на село, замінивши не зовсім благозвучне Голодьки.
На жаль, подружжю не довелось довго насолоджуватися красотами парку: наприкінці XVIII ст. Антоніна помирає, а вбитий горем Ігнатій залишає маєток. Садиба й село знову повертаються у володіння Сангушків. Один із них, Євстафій, у 1803 році облаштував в Антонінах свою літню резиденцію: реконструював палац, розширив парк, побудував оранжереї. Але, найбільший розквіт садиба Антоніни набула за нових власників – Потоцьких. Сталося це після одруження внучки Євстафія Сангушка князівни Марії з графом Альфредом Потоцьким (1817-1889). Наступним і останнім власником маєтку став їхній син Юзеф Потоцький (1862- 1922).
Грандіозну реконструкцію садиби Потоцькі почали з 1879 року. В Антоніни запросили французького архітектора Франсуа Арво і німецького ландшафтного архітектора Кайзера. До палацу добудували ряд приміщень, звели флігель, просторий манеж, приміщення для прислуги. Шарм маєткові додали два парадні в’їзди і кована огорожа. Весь комплекс споруд був виконаний у стилі бароко. На славу потрудився і творець парку – він доповнив його новими породами дерев, влаштував алеї, невеличкі ставки.
На початку ХХ ст. Юзеф Потоцький частково реконструює палац – добудовує парадний вхід з арковим під’їздом, перебудовує інтер’єри, що повинні були задовольняти різноманітні потреби хазяїна.
Крім колишнього елегантного гаражу, в якому нині розмістилась селищна адміністрація, в Антонінах збереглося ще чимало житлових та господарських маєткових будинків-вілл у тому ж стилі. Це вілли для головного адміністратора маєтку, управителя, агронома, конюха, механіка, ветеринара тощо. Вони одно та двоповерхові, зовні зі складними комбінаціями форм із вежками, флюгерами і балконами, з високими дахами. використанням лицьової цегли, тиньку, фахверку, металу, дерева. Архітектура антонівських віл вражає своєю ошатністю та добротністю, але все-одно поступається палацовим спорудам.
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-5e72627812d7ef150d7f310dc2526027122820777f0b5352d1ee573460bc5ed3_ffbfb03545765cd9-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-9e9a7ce86931359555d92b5c68ae2b0fc90ccea626aec7c169401b19ff296293_3d42ede3547a3ea3-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-d55a85ce4edd9888830a20d23e3cbadfa032a1709a12052b70ac58ea6230f948_49e970185821014c-769x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-a909cfeb4d1efd275e7da90d2813e51c40206f07ef9f707d2572ce0ec7ca67ef_d14c22fb4dc613dc-769x1024.jpg)
Як виглядав графський палац, можна побачити лише на старовинних світлинах – у революційному вирії 1919 року його дощенту спалили і розібрали по цеглинках.
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-5e6df29e7f70d2ff2f2b35ca32094092c3a6051683906c13fb9a55103a63cf11_6f7c0312f41074d-769x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-d4bd24b05908b4b1d7ac4b194c56c3c341232cc9ea91dce4755d33f0b0b46cde_61f6ed8f4a808ff9-769x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-bbd398296cc2afa47dbc09421c36df0cfb9f57c235a2421b7f2814a460baca30_e8a011d6b3644bb8-769x1024.jpg)
Майстер-клас з прядіння на пряці було проведено в приміщенні Антонінської школи мистецтв. Студенти мали можливість оглянути приміщення, переглянути роботи учнів школи та зануритися у творчу атмовферу, яку підсилювали дбайливо зібрані викладачами вироби декоративно-прикладного мистецтва.
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-47076d080e0d2cdcf35c8d2533ffb98e023b1d988336f8ef64c9f09c95ff0bfa_fe60b7a97c4bcffa-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-b7c813759f0fa225f264dd4bac990018b94d9919b48163440a475a0fc8af1eb5_2a47dd520a9bf47c-769x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-6b06791292947dd9ee68fbe7d69377355e7824c3631d1c679f0511393cf6ec7d_8724718c8a525600-769x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-28c7f4f1ed77d38bae9c56c886038e3b466b8a5ee265c6365c09e601f5382fd5_2e5360e791da431d-1024x769.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-7fab3a6dcba89224cd7d7a7a618ca058867165e4afd18854988ff1109b063cea_a973a0432256354d-768x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-e509498740e51c571fe51670d82c0afa4d5fa44c55cac7568eb388cce3bbdcd6_ba40ce6866a4a706-1.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-912c2e4a735c6f4b4da7384d23e53022350bca6b2423c5780d0905b1854f937a_5a6e6d57833d26de-1024x769.jpg)
Майстер клас для присутніх проводила місцева жителька, волонтерка Раїса Серафимівна Антонюк. Весь свій вільний час Раїса Серафимівна присвячує прядінню та в’язанню з отриманих ниток шкарпеток для ЗСУ.
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-65be73dc4be9f6e4569022f19404dea26513906ba550a7250beb80975eb5b0ff_b1db5f7b6da06f29-769x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-c163d2020c87b345012e540c29bbcf1f826b1e48e524f843238d418f850b67f2_d4fb33846f7173e2-768x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-87c9009af6b36afef0b1dea804ae8a5f074497d2f7975243a53d6fd94262e834_e58b891cafdec898-768x1024.jpg)
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-c0512f41478fee25b6f1fa917318f937587b41428012b134574dc53d8fda82bc_24a797c88f545a66.jpg)
Прядка – це стародавній пристрій, який використовувався для створення ниток з різних матеріалів, таких як шерсть, льон або бавовна. Вона мала велике значення у минулому і виконувала безліч завдань, пов’язаних із текстилем. Прядка є одним з перших засобів для обробки та прядіння натуральних волокон і досі використовується у різних галузях ручного мистецтва.
В давнину, прядку використовували для пряжі. Прядіння пряжі було важливим етапом у виробництві одягу, оскільки тільки добре прядена пряжа могла забезпечити міцність та еластичність тканин. Прядки були поширені по всьому світу і використовувалися різними народами з давніх-давен до теперішнього часу. Прядка не лише служила для створення ниток, а й була символом різних звичаїв та традицій. У багатьох культурах прядку використовували для ниток для весільних нарядів чи ритуальних костюмів. У деяких культурах прядка розглядалася як символ жіночності і була пов’язана з жіночою силою та креативністю.
![](https://tpodm.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/19/0-02-05-e0a1cf6b4e5a14501880045c0eedc4ac8e85e9c045b477b69c914f8dd1e41150_e9e732e85153868f-1024x769.jpg)
Дякуємо Раїсі Серафимівні за надзвичайно корисний та цікавий майстер-клас. Висловлюємо подяку та сподіваємось на подальшу співпрацю й керівниці народної художньої студії «Рукотвори» Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Таїсії Стан.