13 листопада 2024 року в межах дисципліни «Історія зарубіжного мистецтва» була проведена гостьовалекція на тему «Мистецтво ХVІІ століття. Стиль бароко», яку підготувала і представила здобувачам, які навчаються за ОПП «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво» мистецтвознавиця, членкиня Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України, викладачка-методист Хмельницької художньої школи– Людмила Федорівна Рожко-Павленко.
Захопливо і цікаво Людмила Федорівна розповідала про стилістичні особливості стилю Бароко, що утвердився в ХVІІ столітті і виріс з реалізму попереднього мистецького стилю – Ренесанс. Цей стиль найбільшою мірою проявився в архітектурі та її внутрішньому оздоблені і вирізнявся складністю форм, пишною декоративністю та динамічними елементами.
Також акцентувала, що невід’ємною частиною архітектури завжди була скульптура і живопис. Найвіртуознішим скульптором того часу був Л. Берніні.
У творчості найбільшого майстра римського і всього італійського бароко – Джованні Лоренцо Берніні – видатного італійського архітектора і скульптора, яскраво втілилися головні принципи цього стилю: підвищена емоційність, театральність, активна протидія простору і маси, поєднання релігійної афектації з підкресленою чуттєвістю.
Мистецтвознавиця акцентувала увагу на найбільш значущих постатях того часу і через їхню творчість, розкривала творчу манеру різних художників, які передали у своїх роботах дух і принципи стилю Бароко.
Такими всесвітньо визнаними митцями живопису ХVІІ століття були Пауль Рубенс, Рембрант, Караваджо, Ель Греко
Картини Пітера Пауля Рубенса – фламандського живописця, найвизначнішого представника епохи бароко.
Картини Рембранта – найбільшого представника золотого століття голландського живопису, великого майстра світлотіні.
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – італійський живописець не аристократичний представник бароко, засновник європейського реалістичного живопису ХVІІ століття. Його життя було настільки ж драматичним, як і його мистецтво.
Іспанський художник грецького походження Ель Греко, володів особливим даром бачити внутрішнє світло кожного. Через картини митець наче спілкується з Богом.
«Ви бачили ангелів, що малюєте їх?» – основне запитання Інквізиції… «Так, я грішник. Я давав людям нові фарби, образи, дарував світло… Мене неможливо спалити тому що все життя я горю… Світло перемагає смерть, я хочу побороти її…» – це відповідь великого іспанського художника грецького походження Доменікоса Теотокопулоса на допиті, який вів не менш великий Інквізитор кардинал дон Фернандо Нуньєс де Гевара. Митця звинувачували у тому, що він малює надто яскраві, розпусні картини, що святі на його полотнах мають вираз обличчя божевільних.
Так коротко і цікаво Людмила Федорівна Рожко-Павленко розказала про мистецтво ХVІІ століття та найяскравіших його представників, за що щиро їй дякуємо і сподіваємося на подальші зустрічі.