31 березня 2025 року для здобувачів ОПП «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво» в межах дисципліни «Історія українського мистецтва» була проведена гостьова лекція на тему «Українське мистецтво ХІХ століття». Лекторка – відома мистецтвознавиця, членкиня Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України, викладачка-методист Хмельницької художньої школи – Людмила Федорівна РОЖКО-ПАВЛЕНКО.
Слід сказати, що ХІХ століття багате українськими митцями. Це період, коли українськи землі входили у склад російської імперії і багато талановитої молоді з України їхало вчитися у Петербурзьку академію мистецтв. Царська влада не давала дозволу на створення подібного закладу в Україні, який сприяв би розвитку самобутнього українського мистецтва, чого дуже боялася і не хотіла царська влада. Натомість, кращих представників мистецтва, які колись навчалися чи працювали в петербурзькій академії приписували собі як «великих русских» художників. Тут навчалося багато українських художників: Тарас Шевченко, Володимир Орловський, Сергій Васильківський, Микола Пимоненко, Микола та Олександр Мурашки, Архип Куїнджі та інші.
Період др. пол. ХІХ ст. в історії українського живопису ознаменований інтенсивним і дуже продуктивним розвитком жанрової його структури, яка почала формуватися від початку століття. Виняткового значення набуває побутовий жанр. Українські жанристи передусім зверталися до народного зрізу тогочасного життя, зображаючи побут і звичаї українців.
Пейзажний і портретний жанри також завойовують сильні позиції в мистецькій культурі др. пол. ХІХ ст. Серед імен художників, які формували і визначали обличчя українського мистецтва зокрема: К. Трутовський, П. Мартинович, С. Світославський, П. Левченко, М. Д. Кузнецов, К. К. Костанді, К. М. Устиянович, І. І. Труш, О. X. Новаківський та багато інших відомих живописців, графіків.
Студенти дізналися, що помітну роль в модернізації мистецьких рухів в Україні кн. ХІХ ст., відіграли виставки передвижників, що проходили в різних українських містах. Зокрема вони дали поштовх до розвитку української художньої освіти. Всього через рік після першої київської виставки відкрили художню школу, засновником якої був Микола Мурашко. Незважаючи на низку об’єктивних труднощів, школа Мурашка у Києві почала ефективно і плідно працювати, ставши справжнім явищем в культурному житті тогочасної України. М. Мурашко виробив і послідовно дотримувався певної педагогічної концепції, що мала за пріоритет розвиток індивідуальності учнів, спостережливості, творчої самодостатності та уважного вивчення натури.
Ukrainian