13 жовтня 2025 року для студентів ОПП «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво» гр. ДМ-23-1 та ДМ-22-1 в читальній залі Наукової бібліотеки ХНУ (8-й поверх) була проведена лекція «Художники України (Микола Ге та Микола Бідняк)», що присвячена Дню художника. Цей день відзначають у другу неділю жовтня, цьогоріч він припав на 12 жовтня.
Підготувала і провела лекцію заввідділом НБ ХНУ Валентина ФОМІНИХ. Вона розказала про двох українських художників Миколу Ге та Миколу Бідняка з двох різних епох та різних доль. Однак їх об’єднало (в цій лекції) мистецтво іконопису.
Микола Ге (1831 – 1894 р) народився на Україні в Чернігівській обл., що була в той час у складі російської імперії. Життя і творчість митця пов’язані з Україною, юнаком вчився у Київській гімназії де викладав Микола Костомаров – активний учасник слов’янофільсько-українського київського об’єднання та співзасновник «Кирило-Мефодіївського братства».
Як більшість на той час українських художників вищу мистецьку освіту Микола поїхав здобувати до Петербурзької академії, в яку прийшов вже чітко сформованим художником, зі стійкою позицією та українським потягом до волі. Скориставшись правом на виїзд за кордон за отриману Велику золоту медаль Академії мистецтв, втік з росії з сім’єю «туди – де свобода».
Микола Ге з дитинства був людиною релігійною, тому в критичний для себе період звернувся до Біблії. У ній він знайшов сили продовжувати свою творчість. У 1861 році пише картину «Тайна вечеря», яку виставив у 1863 році на осінній виставці Академії мистецтв у Петербурзі. Робота викликала активні дискусії в тогочасному суспільстві. За неї Ге отримав звання професора.
Сучасники твердили, що у всій Європі за всі періоди християнського мистецтва не було чогось схожого, настільки ця картина була досконалою.
Після успіху картини «Тайна вечеря», М.Ге повернувся до Італії та продовжив працювати над біблійними сюжетами. Після повернення до росії звертається до історії. Незабаром, від 1876 року, художник назавжди покинув Петербург, переїхав на Чернігівщину де продовжував писати картини на біблійні сюжети, й до останніх днів проживав на Чернігівщині. За рік до смерті створив власний автопортрет, який вважається однією з кращих робіт Ге.
Іншим художником, з творчістю якого познайомила студентів Валентина ФОМІНИХ, був Микола Бідняк (1930 – 2000) український і канадський художник.
Батьки були емігрантами з України, дитинство пройшло в Канаді де й навчався. 1934 року їх сім’я повернулася до батькового села, проте вже 1940 року, після впровадження радянською владою репресій проти свідомо налаштованого українства, разом з названими батьками виїхав до Німеччини. У травні 1945 року, працюючи на полі, підірвався на міні, внаслідок чого втратив обидві руки. Навчився писати й малювати, тримаючи олівець та пензель у зубах.
Тривалий час жив у Європі, а 1989 році познайомився з львівською співачкою Марією Майчик, яка гастролювала в Канаді; приїхав до України‚ де у 1994 році взяв з нею шлюб. Мешкав у Львові, а з 1996 року – професор кафедри сакрального мистецтва у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв).
Працював у галузях станкового (писав історичні картини, портрети, натюрморти, пейзажі займався іконописом) і монументального живопису (розписав кілька українських церков), станкової (створював акватинти, ліногравюри, плакати, листівки), книжкової (ілюстрував журнали, українські народні казки) і промислової графіки (малював рекламу), декоративно-ужиткового мистецтва. Творив у реалістичному стилі та у стилі символізму. Створив близько 4 000 художніх робіт.
Дуже хотів отримати громадянство України, але не дочекався. Помер у грудні 2000 року і похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
Дуже цікаві художники, дуже непрості долі. Однак в обох випадках, ці художники знаходили в собі сили, зверталися у своїй творчості до сакральних тем, які давали їм теми для роздумів і для створення картин, давали сили жити і творити понад усе.
Ми дякуємо Валентині ФОМІНИХ за дуже цікаву та змістовну лекцію, тема якої спонукає замислитися над власним життям, над тими труднощами, які є чи будуть в житті кожної людини, що прийшла у цей світ. Однак треба знаходити сили для життя, для творчості і радіти кожному дню, який дається нам Всевишнім.
Ukrainian